Гормональна контрацепція та рак

чи є ризики

Використання гормональної контрацепції - таблеток, спіралей, та інших, часто асоціюється з уявленням про розвиток різних онкопатологій.

Звичайно, як і усі лікарські засоби, гормональні контрацептиви мають свої побічні дії та ризики. Тож чи спричиняють вони рак, і якщо так, то чи великою є небезпека?

Нерідко можна почути таку річ, що КОК чи інші гормональні контрацептивні засоби викликають онкологічні захворювання. Ця тема, на жаль, часто оповита міфами, які не підкріплюється жодними надійними даними.

Як результат, і пацієнти, і лікарі можуть поширювати неправдиву інформацію, завдаючи тим самим шкоди як собі, так і іншим.

Ця стаття має на меті розкласти усю інформацію по поличках.

Комбіновані Оральні Контрацептиви

- це препарати у вигляді таблеток, що містять два гормони (компоненти) - естроген (переважно етиніл естрадіол) та один з прогестинів (яких є велика кількість). Їхній контрацептивний ефект досягається, перш за все, шляхом пригнічення овуляції. Окрім того, КОКи застосовуються з неконтрацептивною метою при деяких розладах.

Загалом, метааналіз 2023 року та когортне дослідження 2022 року, як і низка старіших досліджень не підтвердили зв'язок між прийомом КОКів та підвищенням ризику виникнення раку.

Також два інші незалежні одне від одного дослідження - Королівського Коледжу Лікарів Загальної Практики (RCGP), та біобанку Сполученого Королівства (UK Biobank), спостерігали за жінками впродовж 80 років та проаналізували довготривалі ризики появи онкологічних захворювань.

Як результат, використання КОК було асоційоване з захистом від раку яєчників, ендометрію, та колоректального раку. Попри це, ризики раку молочної залози та шийки матки тимчасово підвищувалися при теперішньому чи нещодавньому вживанні КОКів, проте зникали впродовж 2-5 років після їх припинення.

Вже згадані вище, а також інші роботи говорять про те, що ризики раку молочної залози дещо підвищуються у зв'язку з прийомом КОК, та зберігаються впродовж 2 років після відміни препаратів.

Разом з тим, одні дослідження показують підвищення ризиків онкології зі збільшенням тривалості прийому, інші ні.

Що стосується жінок, які мають історію раку грудей, то їм прийом КОК не рекомендований.

Попри це, тим, хто є носіями гену сприйнятливості до раку молочної залози (таких, як BRCA), або має сімейну історію, прийом КОК не протипоказаний.

Щодо раку шийки матки, то ризики підвищуються під час прийому та впродовж 5 років після його завершення. Для жінок, які є носіями вірусу папіломи людини, і приймають КОК, ризики можуть бути ще вищими.

Відповідно до метааналізу, ризик раку яєчників знижувався порівняно з тими, хто ніколи не приймав КОКи, зі зниженням ризиків більш ніж на 50% у тих, хто приймав препарати більше 10 років.

Також було виявлено, що прийом КОКів знижував ризик карциноми ендометрію на 30-40% відповідно до досліджень, і зберігався впродовж років після припинення прийому.

Ризики застосування вагінального кільця

(яке вводиться у піхву) та трансдермального пластира (що клеїться на шкіру) є фактично тими самими, що й КОК, включаючи рак молочної залози, оскільки вони містять ті самі гормональні складові, але мають іншу форму та шлях введення.

Внутрішньоматкова система (спіраль)

- це система у вигляді гнучкої рамки з пластику, що містить або мідь (негормональна спіраль), або гормон левоноргестрел (гормональна спіраль) та розміщується у порожнині матки. Залежно від складу, вони мають дещо різний принцип дії, а гормональна спіраль може також використовуватися з лікувальною метою.

Цікаво, що у тих, хто використовував хоча б одну гормональну спіраль при аномальних маткових кровотечах, ризик раку ендометрію знижувався на 50%. Це ж дослідження, разом з іншим, показало зниження на 40% ризику раку яєчників.

Говорячи про рак грудей, то існуюче захворювання є протипоказом для встановлення гормональної системи. Водночас, дані щодо жінок, які мали раніше рак молочної залози, не є на стільки однозначними. Одні дослідження вказують на підвищені ризики рецидиву попри низьку системну абзорбцію гормону, в той час як інші не підтверджують його. Загалом, CDC не рекомендує призначення ВМК під час чи при історії раку грудей.

Окрім цього, використання негормональної ВМC, за даними систематичного огляду з метааналізом, знижувало ризик раку шийки матки на 30%,

що можливо пояснюється зміненою імунною реакцією внаслідок наявності спіралі.

Лише прогестинові таблетки

- це препарати, які містять лише один гормон - прогестин - основною дією якого є згущення шийкового слизу та перешкоджання потрапляння сперматозоїдів до порожнини матки. Зазвичай вони призначаються жінкам, які мають протипокази до прийому естрогенів.

Відомо, що вони чинять захисну дію на ендометрій. Водночас, вплив препаратів на виникнення раку молочної залози все ще не є достатньо вивченим. Є дослідження, які не підтверджують зв'язок з виникненням раку, хоча нові показують підвищення ризиків на 25%.

Депо медроксипрогестерону ацетату (ДМПА)

- це ін'єкція, що містить гормон прогестин, та забезпечує контрацептивний ефект впродовж 3 місяців.

Загалом, ДМПА асоційоване зі зниженням ризику раку ендометрію, та не підвищує значно ризик інших злоякісних утворень.

Низка досліджень, проведених ще у 1980-90-тих роках, зокрема організовані ВООЗ, досліджували зв'язок ДМПА та раку.

Ризик раку ендометрію знижувався на 80%, і захисна дія на ендометрій була вищою за КОК.

Новіше дослідження показало, що ДМПА асоційоване також із захистом від епітеліального раку яєчників. Окрім того, ризики раку шийки матки залишалися не зміненими.

Щодо раку молочної залози, то як старіші дослідження, проведені наприкінці минулого століття, так і метааналіз 2023 року не показали зв'язку між ДМПА та раком грудей.

Існують дві інші роботи, які показали протилежні результати, але вони мають певні методологічні обмеження,тому їхні результати не вважаються на стільки достовірними.

Прогестиновий імплант

- це м'яка пластикова трубка з прогестином, що вводиться поверхнево у шкіру внутрішньої поверхні передпліччя. Він протипоказаний як при відомому раку молочної залози, так і при підозрі та історії раку грудей, оскільки підвищує ризики злоякісних змін.

Підсумовуючи, прийом гормональних контрацептивів, залежно від компонентів, може чинити як онкопротективну дію, так і збільшувати ризики раку певних органів. Здебільшого ці ризики є низькими але, як у випадку молочної залози, також можуть бути значними і мусять враховуватися у клінічній практиці.

Підготувала Джерело: https://ingeniusua.org

 

Iryna Stelmakh

Loyola University Chicago

Лікар акушер-гінеколог

ВНМУ ім. Миколи Пирогова